Новини

Михайло Рівіс: З питання щодо будівництва вітрової електростанції на полонині Боржава необхідно прийняти виважене рішення

16 липня відбулося перше засідання робочої групи з питань розміщення вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад Свалявського районів, створеної спільним розпорядженням голови обласної ради Михайла Рівіса та голови облдержадміністрації Ігоря Бондаренка.

Нагадаємо, зазначене спільне розпорядження прийнято для всебічного, комплексного, об’єктивного вивчення резонансного питання щодо будівництва вітрової електростанції на полонині Боржава.

Участь у засіданні взяли: голова обласної ради Михайло Рівіс, голова обласної державної адміністрації Ігор Бондаренко та його заступники – Іван Дуран і Віктор Мікулін, депутати обласної ради, голови окремих райрад, райдержадміністрацій, сільрад, начальники дотичних до тематики управлінь, провідні експерти, науковці та представники громадських організацій.

Головуючий Ігор Бондаренко закликав сторони стежити за ходом дискусії і аргументувати у виступах свої позиції.

Учасники ділились напрацюваннями, практичним досвідом, своїм баченням вирішення питання та можливостями зняття напруги в суспільстві. Думки – розбіглися. Одні називали цей проект як альтернативний варіант інвестицій у розвиток гірської Верховини внаслідок сплати податків у регіон, інші – спробою масштабного техногенного втручання в найціннішу гірську полонинську природу за всю більш як тисячолітню історію Закарпаття. Адже, за словами голови громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олега Лукші, економічні і соціальні вигоди від реалізації цього проекту в рази менші від екологічної шкоди.

Голова тимчасової контрольної комісії Закарпатської обласної ради із вивчення питань забудови вітровими електростанціями Боржавського гірського хребта на Закарпатті, депутат облради Андрій Шекета наголосив, що це проблема не нинішня. Очолювана ним комісія її вивчила предметно, напрацьовано низку важливих висновків. За словами А. Шекети, очікуванні мільйонні інвестиції у розбудову соціальної інфраструктури насправді матимуть скоріш за все негативну тенденцію ‒ шкода довкіллю, туризму тощо. Тому є над чим працювати.

Представники управління водних ресурсів розповіли про те, що у верхів’ях формується водозбір, наповнення річок і струмків. Промислове освоєння полонини призведе до селевих потоків, замулення річок і зниження  рівня ґрунтових вод.

Голова обласної ради Михайло Рівіс наголосив, що у цій ситуації необхідно винайти компромісне, виважене рішення. Закарпатська область має великий потенціал у сфері отримання енергії з відновлюваних джерел. Боржавські вітри найбільше підходять для роботи вітроустановок. Але ми маємо виходити з того, що гірський масив Боржави має особливе природоохоронне значення, важливе для збереження біорізноманіття у країнах Європи. Та й місцеве населення вже має доходи чи то живу копійку від обслуговування туристів, парапланеристів, де головна атракція – первозданна природа. А завезення важких матеріалів на стрімких ухилах, прокладання інженерних мереж і комунікацій, конструкцій, шляхів – усе це призведе до зсувів, лавин, а відтак ‒ осушення джерел, що потягне за собою й інші негативні процеси. Як, до прикладу, зміління мінеральних джерел у санаторно-курортній Свалявщині. А цього допустити не можна. Тому як варіант – знайти кращі місця для встановлення вітропарків, де нема туристичної перспективи, або вже змінені території, яким нашкодити неможливо. Не можна розвивати одну галузь, завдаючи шкоди іншій.

У дискусіях звучали різні думки. Та все ж більшість схилялися до того, що Верховинські Боржави – безцінні.

Тож робоча група продовжить вивчати дане питання з тим, аби прийняти зважене рішення в інтересах жителів Верховини та Закарпаття в цілому.

Виконавчий апарат обласної ради