Діяльність ради, Новини

У гірських районах України проблеми схожі, а тому вирішувати їх нам потрібно спільно

Проблеми розвитку гірських територій, відсутності інфраструктури, невиплати зарплатні жителям цих регіонів – ці та інші питання лягли в основу Карпатського Форуму народовладдя, який зібрав днями у Воловці керівників гірських районних рад  Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, депутатів  Закарпатської обласної  ради та науковців. Учасники Форуму ініціювали  зміни до низки нормативних актів, законів України щодо фінансування, підтримки і розвитку гірських територій.

Як відзначив, відкриваючи Форум, голова Воловецької районної ради І. І. Лопіт, проведення такої зустрічі зумовлено необхідністю подальших спільних дій очільників районних рад щодо збереження гірських районів під час проведення децентралізації державної влади та адміністративно-територіальної реформи. Ще одне питання – вирішення проблем із невиплати заробітної плати працівникам  галузей освіти, культури, охорони здоров’я гірських територій України у 2016 році та вироблення Стратегії  їх фінансування в 2017 році.

– Нам необхідно довести до влади інформацію про реальний стан справ у гірських районах з метою вжиття необхідних заходів щодо недопущення в 2017 році невиплат зарплат, що мало місце цьогоріч, – наголосив І. І. Лопіт. – Забери з села школу, закрий ФАП – через кілька років втратиш село. Потрібно подумати, як зберегти і відродити населені пункти, розвиваючи туристичну сферу, в тому числі зелений туризм, удосконалювати роботу лісової та лісопереробної галузі, розвиваючи виробництво місцевої продукції (дари лісів, переробка м’яса, молока, лікарських рослин та ін.). Необхідно  також   продумати   спеціальний режим інвестицій  для гірських районів, що стане запорукою їх розвитку, стабільності й піднесення. Поштовх соціально-економічному і культурному розвитку гірських населених пунктів дозволить стимулювати виробництво екологічно чистої продукції, вирощеної в горах, сприятиме потужному розвитку туризму, створенню додаткових робочих місць та значному поліпшенню рівня життя гірського населення.

Для прикладу наведу такий факт: через наш район проходять лінії електропередач, газопроводи, які перебувають у компетенції приватних структур. Враховуючи малоземелля району, вони займають значні площі, а відрахування до бюджету нульові. Ці та інші питання необхідно врегулювати законодавчо, – резюмував І. І. Лопіт.

Вітаючи учасників Карпатського Форуму народовладдя, депутат, заступник голови Закарпатської обласної ради П. В. Грицик, відзначив, що сьогодні всіх зібрало те, що зазвичай у природі роз’єднує – гори. Нас роз’єднують Карпати, але нас об’єднують спільні проблеми, і я певен, що для всіх гірських населених пунктів наших областей вони  ідентичні. Я теж народився в гірському населеному пункті, тож ті проблеми, про які нині йдеться, я знаю особисто, неодноразово ініціював їхній розгляд на різних рівнях, починаючи з районного й закінчуючи столицею.

Про що мова? В державі існує формула розрахунку фінансування по різних галузях на душу населення. Можна сказати, що такий підхід певною мірою справедливий, бо тоді однакові видатки і на жителя Львівщини, і Харківщини. Але ми сьогодні говоримо про те, що, на превеликий жаль, і ми всі так вважаємо, дана формула є не до кінця справедливою, якщо ми говоримо про гірські райони. Бо ті умови, в яких проживають горяни, є набагато складнішими. Не можна порівнювати родючу рівнинну Полтавщину, де можна жити з багатств землі, з гірською малоземельною Перечинщною чи Воловеччиною. У нас і земель для обробітку практично немає. Зате – складніша інфраструктура, утримання закладів потребує більшої уваги, людям складніше знайти роботу, інвестор в гірські райони не охоче йде. Саме тому ми й говоримо, що існуюча формула Кабінету Міністрів України щодо фінансування видатків у гірських районах є недостатньою і має бути змінена.

Голова Верховинської  районної ради Івано-Франківської області І. Ю.  Шкіндюк під час виступу наголосив, що загалом в Україні 27 районів мають статус гірських чи напівгірських. І всі ці райони мають спільні проблеми – починаючи з фінансування закладів освіти, медицини, культури й закінчуючи питаннями інфраструктури, зайнятості тощо. Адміністративно-територіальну реформу проводити треба, але треба при цьому враховувати специфіку кожного населеного пункту в гірських районах.

Чому? – ставить питання Іван Юрійович. – Так, приміром, у рамках децентралізації постало питання – навіщо нам сільська рада? Ми ж сьогодні так кажемо: якщо забрати сільраду, скоротити ФАП (бо реформи й оптимізація), закрити клуб та й школу, бо малокомплектна, то за кілька років і села не стане. Чи будуть люди там жити? Тому я ставлю нині питання так: що це за діти, які покинуть на старість батьків, землю, на якій народилися?

Інше    питання –  інфраструктура. Її просто немає. Питання охорони здоров’я – вкрай актуальне, вважає начальник фінуправління Воловецької райдержадміністрації М. М. Продан. З її слів, оптимізація по галузі триває кілька років, і зараз, коли ми вкотре чуємо про неї, стає зле. Адже в більшості ФАПів тільки завідувачі й лишилися. В охороні здоров’я треба враховувати не лише наявне населення, а й мережу. Приміром, у нас 23 ФАПи, і, якби це був низинний      район, то можна було б їх й оптимізувати, людям легше було б доїжджати. Але не в горах, де нема транспорту, де з села до села дістатися важко.

– Так, приміром, якщо в низинних районах «швидка» дійде до пацієнта за нормативами, то в гірських селах, коли по  розбитих крутих дорогах 20 хвилин треба до села доїхати, а ще півгодини може піти на те, аби    пацієнта з гори спустити, особливо, якщо й дороги до його житла немає,  то які нормативи дотримаються? Проблема? Проблема! Враховано це в законі про адмінреформу та інших документах? Ні, не враховано, – доповнив І. Ю. Шкіндюк.

Ще одне – проблема малокомплектних шкіл.

– Наприклад, ми оптимізували мережу, і що   вийшло? Програма «Шкільний автобус» не до кінця фінансується,  не враховує того, що дороги розбиваються, автобуси ламаються, запчастини дорогі, але їх потрібно купувати, водієві зарплату платити, а дітей ще треба й довозити по 3-5 кілометрів до того місця, де стоїть автобус… То в підсумку виходить, що вигідніше малокомплектну школу утримувати, ніж усі ці витрати фінансувати, – наголосила  головний фінансист   Воловецької   райдержадміністрації М. М. Продан.

Голова  Воловецької  районної ради І. І. Лопіт, продовжуючи розмову, зауважив, що у жовтні він разом із головами Верховинської районної ради  Івано-Франківської та Путильської райради Чернівецької областей І. Ю. Шкіндюком і М. М. Шевчуком зустрілися із заступником міністра фінансів України  Сергієм Марченком, начальником департамента Міністерства фінансів Романом Єрмолічовим, заступниками міністрів охорони здоров’я – Павлом Ковтанюком, освіти і науки – Павлом Хобзеєм, народним депутатом України, головою фракції          Об’єднання „Самопоміч” Олегом Березюком, де було порушено важливі питання про ситуацію в фінансуванні медичної галузі, освіти, в тому числі дошкільних навчальних закладів і позашкільної освіти, культури  та вцілому   Закарпаття, Прикарпаття й Буковини.

Голови районних рад також зустрілися з  Головою Верховної Ради України А. В. Парубієм, де також обговорювалися  питання фінансування гірських територій, проблеми заборгованості  з виплати заробітної плати у поточному році. Під час розмови йшлося також про те, що потрібно розробити концепцію, в якій  слід врахувати всі питання розвитку гірських територій. Цей важливий документ буде обговорено з головами районних рад, депутатами-мажоритарниками від гірських     районів  та за участі представників уряду. І. І. Лопіт наголосив, що Голова Верховної Ради А. В. Парубій пообіцяв своє особисте сприяння у вирішенні порушених питань.

Аналогічні проблеми, як звучало з доповідей голів районних рад Закарпаття –  Міжгірської  В. М. Щура, Великоберезнянської  Я. Ю. Шукаля, Путильської райради Чернівецької  області М. М. Шевчука, Косівської райради Івано-Франківської області П. І. Ванджурака, заступника голови  Сколівської     районної ради Львівської області Ю. І. Допілка та інших промовців, актуальні для всіх. Вони  підтримали  виступаючих колег із питання необхідності створення громадської організації Карпатського Форуму народовладдя для організації проведення роботи зі збереження гірських районів як окремих адміністративно-територіальних одиниць при проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні та подальшого розвитку гірських територій Карпатського регіону України. У  їх виступах  робився акцент на тому, що для того, щоб вижити, необхідно  об’єднатися. І це не        політичний проект, тут неважливий світогляд і політична приналежність, тут важливо озвучити проблеми, не приховувати їх, а намагатися вирішити. Щоб не стояти з протягнутою рукою. Щоб почувати себе жителями цивілізованої держави в центрі Європи.

Своє бачення вирішення цього важливого питання озвучили  доктор економічних наук, професор УжНУ М. М. Пітюлич та голова товариства „Гуцульщина” в м. Києві Д. М. Небесійчук.

Підсумком роботи Карпатського Форуму народовладдя стало Звернення до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, міністерств Кабінету Міністрів щодо збереження гірських районів, Стратегії фінансування бюджетної сфери гірських територій України та суттєві доповнення до статті 3 «Державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських» Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

002

1ae8570-img-844200523d10e5-img-8448