25 листопада на площі біля погруддя Т. Г. Шевченка в райцентрі з нагоди вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору відбулася акція «Запали свічку».
Розпочалася вона траурною мелодією „Голодомор-реквієм” у виконанні оркестру народних інструментів Воловецької дитячої школи мистецтв.
Ведучі Іван Мадяр та Ганна Шекмар звертаються до присутніх: «Мільйони тих, хто голодом убиті, навіки стали пам’яттю і болем, пшеничним білим хлібом, чорним житнім і просто полем, українським полем. То був страшний навмисний злочин. Такого земля ще не знала. Закрили Україні очі і душу міцно зав’язали. Сліпу пустили старцювати. Глуху заставили мовчати. Від початку Голодомору минули десятки років та не маємо права забувати слово правди. Бо це слово здолало смерть, щоб дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безневинно замучених українців і застерегти від повторення страшних помилок. А тому наш найсвятіший обов’язок – зберегти пам’ять про жертви Голодомору, про тих, хто недожив, недолюбив, живих і ненароджених. Запалімо свічки, щоб пом’янути тих, кого забрала голодна смерть. Хай пам’ять про них згуртує нас, додасть нам сили, мудрості і наснаги для зміцнення нашої держави на рідній землі».
Не без хвилювання, гортаючи жахливі сторінки історії 1922, 1932, 1933 та 1946 років, голова районної державної адміністрації В. Є. Рогова, голова районної ради І. І. Лопіт, воловецький селищний голова М. А. Попелич акцентували увагу зібрання на тому, що не маємо права забувати про ті страшні часи для нашого народу, щоб у майбутньому вони не повторилися. Промовці зазначали, що воловеччани, як і весь український народ, знають правду про Голодомор. Вшанування пам’яті жертв Голодомору – не тільки прояв пекучого болю, глибокого суму, а й рішучості, впевненості в тому, що подібного ми, наші нащадки не зазнаємо. Сьогодні, коли від початку Голодомору минули десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок, а ще більше любитимемо Україну.
У виконанні директора Воловецької дитячої школи мистецтв Любові Уліганець звучить пісня «Свіча» (слова Б. Стельмаха, музика М. Скорика).
Присутні вшановують невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання та запалюють свічки пам’яті, встановлюють їх біля погруддя Т. Г. Шевченка, Хреста Господнього та каплички Божої Матері на вулиці Карпатській.
По закінченні мітингу священики православної та греко-католицької церков селища Воловця о. Роман Глюдзик та о. Василь Гуйван відправили панахиду за померлими від голодної смерті.
В. Бігарій